редут

реду́т

(франц. redoute)

зімкнуте квадратне або багатокутне польове земляне укріплення, здатне до самостійної оборони. Виникли в 16 ст. і існували до початку 1-ї світової війни.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редут — Реду́т: — зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони [55] Словник з творів Івана Франка
  2. редут — реду́т іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
  3. редут — див. укріплення Словник синонімів Вусика
  4. редут — -у, ч., військ., заст. Зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. редут — РЕДУ́Т, у, ч., військ., іст. Зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони. Окопи польського табору з брамами, з висуненими наперед і на ліве крило редутами припирали до берегів Дністра (О. Словник української мови у 20 томах
  6. редут — РЕДУ́Т, у, ч., військ., заст. Зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони. Окопи польського табору з брамами, з висуненими наперед і на ліве крило редутами, припирали до берегів Дністра (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. редут — (фр.) Замкнене укріплення у вигляді багатокутника, яке з усіх боків оточене валами і ровами. Вали з банкетами оточуються ровами. Архітектура і монументальне мистецтво