редут
РЕДУ́Т, у, ч., військ., іст.
Зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони.
Окопи польського табору з брамами, з висуненими наперед і на ліве крило редутами припирали до берегів Дністра (О. Маковей);
24 серпня Наполеон підійшов до російського редуту біля села Шевардіна. Шевардінський редут з величезним героїзмом обороняли його нечисленні захисники (з навч. літ.);
* У порівн. Три шаблі не погнуться і не впадуть, У серце враже буде шпаги замір, Коли постане раптом, як редут, Ворожий бриг із моря перед нами (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- редут — Реду́т: — зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони [55] Словник з творів Івана Франка
- редут — реду́т іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
- редут — див. укріплення Словник синонімів Вусика
- редут — -у, ч., військ., заст. Зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редут — реду́т (франц. redoute) зімкнуте квадратне або багатокутне польове земляне укріплення, здатне до самостійної оборони. Виникли в 16 ст. і існували до початку 1-ї світової війни. Словник іншомовних слів Мельничука
- редут — РЕДУ́Т, у, ч., військ., заст. Зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони. Окопи польського табору з брамами, з висуненими наперед і на ліве крило редутами, припирали до берегів Дністра (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- редут — (фр.) Замкнене укріплення у вигляді багатокутника, яке з усіх боків оточене валами і ровами. Вали з банкетами оточуються ровами. Архітектура і монументальне мистецтво