рейхстаг

рейхста́г

(нім. Reichstag, від Reich – держава, імперія і Tag – збори)

1. За часів середньовіччя у т. зв. «Священній Римській імперії германської нації» загальноімперський станово-представницький орган влади.

2. Парламент у Північнонімецькому союзі (1867–71 pp.), Німецькій імперії (1871 – 1918 pp.) і т. зв. Веймарській республіці (1919–33 рр.). В період фашистської диктатури (1933 – 1945 pp.) втратив своє значення і існував лише формально.

3. Назва будинку в Берліні, де засідав парламент Німеччини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейхстаг — рейхста́г іменник чоловічого роду парламент Німецької імперії іст. Орфографічний словник української мови
  2. рейхстаг — У. За середньовіччя – загальноімперський станово-представницький орган влади в "Священній Римській імперії германської нації"; установчі збори в Австрії в період революції 1848–1849 рр.; нижня палата парламенту (1867–1918), парламент Німеччини (1919–1945). Літературне слововживання
  3. рейхстаг — райхстаг, -у, ч., іст. 1》 За часів середньовіччя у Священній Римській імперії германської нації – загальноімперський станово-представницький орган влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рейхстаг — РЕЙХСТА́Г, у, ч., іст. 1. Парламент у Німеччині до 1945 року. У результаті цих народних виступів робітники (чоловіки) дістали виборчі права, верхня палата була скасована й було оголошено... Словник української мови у 20 томах
  5. рейхстаг — РЕЙХСТА́Г, у, ч., іст. 1. Парламент у Німеччині до 1945 року. У результаті цих народних виступів робітники (чоловіки) дістали виборчі права, верхня палата була скасована і було оголошено... Словник української мови в 11 томах