рейхстаг

РЕЙХСТА́Г, у, ч., іст.

1. Парламент у Німеччині до 1945 року.

У результаті цих народних виступів робітники (чоловіки) дістали виборчі права, верхня палата була скасована й було оголошено, що рейхстаг (парламент) сам встановить політичну форму правління (з навч. літ.).

2. Приміщення, де засідав цей парламент.

З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (О. Гончар);

Минуло вже багато років з того дощистого сіренького дня, коли біля рейхстагу пролунав останній постріл (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейхстаг — рейхста́г іменник чоловічого роду парламент Німецької імперії іст. Орфографічний словник української мови
  2. рейхстаг — У. За середньовіччя – загальноімперський станово-представницький орган влади в "Священній Римській імперії германської нації"; установчі збори в Австрії в період революції 1848–1849 рр.; нижня палата парламенту (1867–1918), парламент Німеччини (1919–1945). Літературне слововживання
  3. рейхстаг — райхстаг, -у, ч., іст. 1》 За часів середньовіччя у Священній Римській імперії германської нації – загальноімперський станово-представницький орган влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рейхстаг — рейхста́г (нім. Reichstag, від Reich – держава, імперія і Tag – збори) 1. За часів середньовіччя у т. зв. «Священній Римській імперії германської нації» загальноімперський станово-представницький орган влади. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рейхстаг — РЕЙХСТА́Г, у, ч., іст. 1. Парламент у Німеччині до 1945 року. У результаті цих народних виступів робітники (чоловіки) дістали виборчі права, верхня палата була скасована і було оголошено... Словник української мови в 11 томах