1. Словник іншомовних слів Мельничука

реліктовий

релі́ктовий

(від лат. relictum – залишок)

той, що належить до минулого;

¤ р-і грунти – грунти минулих часів ґрунтоутворення, вивчення яких дає можливість відтворити краєвиди минулих геологічних епох; р. організми – див. релікт (2).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реліктовий — релі́ктовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. реліктовий — -а, -е. Прикм. до релікт. Реліктове випромінювання — електромагнітне випромінювання, яке було на ранніх стадіях існування Всесвіту і спостерігається зараз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реліктовий — РЕЛІ́КТОВИЙ, а, е. Прикм. до релі́кт. Лагуни утворюються при наступі та відступі моря. Сюди належать басейни з ненормальною солоністю води – лимани, естуарії, реліктові моря та озера (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. реліктовий — РЕЛІ́КТОВИЙ, а, е. Прикм. до релі́кт. Лагуни утворюються при наступі та відступі моря. Сюди належать басейни з ненормальною солоністю води — лимани, естуарії, реліктові моря та озера (Курс заг. геол., 1947, 173); У найпівденнішій республіці нашої країни.. Словник української мови в 11 томах