реліктовий
релі́ктовий
-а, -е.
Прикм. до релікт.
Реліктове випромінювання — електромагнітне випромінювання, яке було на ранніх стадіях існування Всесвіту і спостерігається зараз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реліктовий — релі́ктовий прикметник Орфографічний словник української мови
- реліктовий — РЕЛІ́КТОВИЙ, а, е. Прикм. до релі́кт. Лагуни утворюються при наступі та відступі моря. Сюди належать басейни з ненормальною солоністю води – лимани, естуарії, реліктові моря та озера (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- реліктовий — релі́ктовий (від лат. relictum – залишок) той, що належить до минулого; ¤ р-і грунти – грунти минулих часів ґрунтоутворення, вивчення яких дає можливість відтворити краєвиди минулих геологічних епох; р. організми – див. релікт (2). Словник іншомовних слів Мельничука
- реліктовий — РЕЛІ́КТОВИЙ, а, е. Прикм. до релі́кт. Лагуни утворюються при наступі та відступі моря. Сюди належать басейни з ненормальною солоністю води — лимани, естуарії, реліктові моря та озера (Курс заг. геол., 1947, 173); У найпівденнішій республіці нашої країни.. Словник української мови в 11 томах