рея

Значення в інших словниках

1. рея — ре́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. рея — [рейа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
3. рея — I -ї, ж. У грецькій міфології – титаніда, мати Зевса, Гери, Деметри та інших олімпійських богів. II -ї, ж., мор. Круглий брус, якого прикріплюють до щогли або стеньги судна, залишаючи його рухомим. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рея — РЕ́Я, ї, ж., мор. Круглий брус, який прикріплюють до щогли або стеньги судна, залишаючи його рухомим. Тримаючись однією рукою за рею і притиснувшись до неї всім тілом, матрос уп'явся зубами у вкритий кригою парус і рве його майже до крові в роті (О. Словник української мови у 20 томах
5. Рея — У грец. міфології богиня, титаніда, дочка Урана і Геї, сестра і дружина Кроноса; мати олімпійських богів, ототожнювана з Кібелою. Універсальний словник-енциклопедія
6. рея — РЕ́Я, ї, ж., мор. Круглий брус, який прикріплюють до щогли або стеньги судна, залишаючи його рухомим. Тримаючись однією рукою за рею і притиснувшись до неї всім тілом, матрос уп’явся зубами у вкритий кригою парус і рве його майже до крові в роті (Довж. Словник української мови в 11 томах