розетка

розе́тка

(франц. rosette, зменш. від rose – троянда)

1. Орнаментальний мотив у вигляді круглої квітки з однаковими пелюстками.

2. Електрична арматура (напр., штепсельна Р., з’єднувальна Р.).

3. Орденський бант.

4. Назва деяких побутових речей, що за формою нагадують квітку (напр., блюдечко для варення).

5. Прикраса навколо резонаторного отвору музичних інструментів.

6. Декоративна нашивка з стрічки, тасьми на капелюшках, взутті тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розетка — розе́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розетка — -и, ж. 1》 Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. 2》 Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін. 3》 бот. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею. 4》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розетка — (фр. rosette — розочка) — прикраса (інкрустація, мозаїка, інтарсія тощо) у струнних інструментів, яка розміщувалась навколо резонаторного отвору, не тільки прикрашаючи, але й захищаючи його від пошкодження. Словник-довідник музичних термінів
  4. розетка — РОЗЕ́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. В звичайну штепсельну розетку можна ввімкнути лише один електроприлад (з наук.-попул. літ.); Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (І. Словник української мови у 20 томах
  5. розетка — РОЗЕ́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. В звичайну штепсельну розетку можна ввімкнути лише один електроприлад (Знання.., 10, 1967, 31); Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (Вол. Словник української мови в 11 томах
  6. розетка — (фр. — розочка, трояндочка) Орнаментальна прикраса круглої форми в плані, має вигляд стилізованого зображення квітки, яка розпустилась. Архітектура і монументальне мистецтво