розетка

розе́тка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розетка — -и, ж. 1》 Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. 2》 Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін. 3》 бот. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею. 4》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розетка — (фр. rosette — розочка) — прикраса (інкрустація, мозаїка, інтарсія тощо) у струнних інструментів, яка розміщувалась навколо резонаторного отвору, не тільки прикрашаючи, але й захищаючи його від пошкодження. Словник-довідник музичних термінів
  3. розетка — РОЗЕ́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. В звичайну штепсельну розетку можна ввімкнути лише один електроприлад (з наук.-попул. літ.); Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. розетка — розе́тка (франц. rosette, зменш. від rose – троянда) 1. Орнаментальний мотив у вигляді круглої квітки з однаковими пелюстками. 2. Електрична арматура (напр., штепсельна Р., з’єднувальна Р.). 3. Орденський бант. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. розетка — РОЗЕ́ТКА, и, ж. 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. В звичайну штепсельну розетку можна ввімкнути лише один електроприлад (Знання.., 10, 1967, 31); Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (Вол. Словник української мови в 11 томах
  6. розетка — (фр. — розочка, трояндочка) Орнаментальна прикраса круглої форми в плані, має вигляд стилізованого зображення квітки, яка розпустилась. Архітектура і монументальне мистецтво