ротор

ро́тор

(від лат. roto – обертаюсь)

обертова частина машин (на відміну від нерухомої частини – статора), напр. у генераторах електричного струму, електродвигунах, турбінах, вітродвигунах тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ротор — ро́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ротор — -а, ч. 1》 спец.Обертова частина машин, за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. 2》 Гвинт вертольота. 3》 мат. Вектор, який характеризує обертовий рух у даній точці векторного поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ротор — РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. Словник української мови у 20 томах
  4. ротор — Обертова частина машини, напр., електродвигуна. Універсальний словник-енциклопедія
  5. ротор — РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. Словник української мови в 11 томах