ротор
РО́ТОР, а, ч., спец.
Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду.
Ротор – обертова частина турбіни з насадженими на неї дисками (від латинського слова ротаре – обертати) (з навч. літ.);
Під тиском пари обертається ротор, який приводить у рух генератор електричного струму (з наук.-попул. літ.);
У турбогенераторі ротор – найбільш відповідальна і складна частина (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ротор — ро́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ротор — -а, ч. 1》 спец.Обертова частина машин, за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. 2》 Гвинт вертольота. 3》 мат. Вектор, який характеризує обертовий рух у даній точці векторного поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ротор — ро́тор (від лат. roto – обертаюсь) обертова частина машин (на відміну від нерухомої частини – статора), напр. у генераторах електричного струму, електродвигунах, турбінах, вітродвигунах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- ротор — Обертова частина машини, напр., електродвигуна. Універсальний словник-енциклопедія
- ротор — РО́ТОР, а, ч., спец. Обертова частина машин (турбіни, електричного двигуна і т. ін.), за допомогою якої енергія одного виду перетворюється в енергію іншого виду. Словник української мови в 11 томах