роштейн
роште́йн
(нім. Rohstein, від roh – сирий і Stein – камінь)
сплав сульфідів міді, нікелю чи кобальту з сульфідом заліза, який є проміжним продуктом, що його одержують при виплавці руд або концентратів цих та інших кольорових металів. Р. – різновид штейна з найменшим вмістом виплавлюваних металів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роштейн — -а, ч. Сплав сульфідів міді, нікелю чи кобальту з сульфідом заліза, який є проміжним продуктом, що його одержують при виплавці руд або концентратів цих та ін. кольорових металів. Великий тлумачний словник сучасної мови