роштейн
роште́йн
-а, ч.
Сплав сульфідів міді, нікелю чи кобальту з сульфідом заліза, який є проміжним продуктом, що його одержують при виплавці руд або концентратів цих та ін. кольорових металів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роштейн — роште́йн (нім. Rohstein, від roh – сирий і Stein – камінь) сплав сульфідів міді, нікелю чи кобальту з сульфідом заліза, який є проміжним продуктом, що його одержують при виплавці руд або концентратів цих та інших кольорових металів. Р. – різновид штейна з найменшим вмістом виплавлюваних металів. Словник іншомовних слів Мельничука