сема

се́ма

(від грец. σήμα – знак, ознака)

смислова одиниця (див. семантика); в математичній лінгвістиці – семантичний множник.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сема — се́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сема — -и, ж., лінгв. Смислова одиниця; в математичній лінгвістиці – семантичний множник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сема — СЕ́МА, и, ж., лінгв. 1. Смислова одиниця мовних знаків. Окремі терміносистеми можуть різнитися семою (з наук. літ.). 2. Варіант семеми. Словник української мови у 20 томах
  4. сема — И, ч., див. семен. Словник сучасного українського сленгу
  5. сема — СЕ́МА, и, ж., лінгв. Смислова одиниця. Словник української мови в 11 томах