сема
СЕ́МА, и, ж., лінгв.
1. Смислова одиниця мовних знаків.
Окремі терміносистеми можуть різнитися семою (з наук. літ.).
2. Варіант семеми.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сема — се́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сема — -и, ж., лінгв. Смислова одиниця; в математичній лінгвістиці – семантичний множник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сема — И, ч., див. семен. Словник сучасного українського сленгу
- сема — се́ма (від грец. σήμα – знак, ознака) смислова одиниця (див. семантика); в математичній лінгвістиці – семантичний множник. Словник іншомовних слів Мельничука
- сема — СЕ́МА, и, ж., лінгв. Смислова одиниця. Словник української мови в 11 томах