сема

СЕ́МА, и, ж., лінгв.

1. Смислова одиниця мовних знаків.

Окремі терміносистеми можуть різнитися семою (з наук. літ.).

2. Варіант семеми.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сема — се́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сема — -и, ж., лінгв. Смислова одиниця; в математичній лінгвістиці – семантичний множник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сема — И, ч., див. семен. Словник сучасного українського сленгу
  4. сема — се́ма (від грец. σήμα – знак, ознака) смислова одиниця (див. семантика); в математичній лінгвістиці – семантичний множник. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сема — СЕ́МА, и, ж., лінгв. Смислова одиниця. Словник української мови в 11 томах