1. Словник іншомовних слів Мельничука

сепаратний

сепара́тний

(лат. separatus)

окремий, відособлений;

¤ с. мир – у міжнародному праві договір про мир чи перемир’я у війні, укладений однією державою (або групою держав) з противником окремо від своїх союзників, що входять до коаліції держав, які беруть участь у війні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сепаратний — сепара́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сепаратний — СЕПАРАТНИЙ – СЕПАРАТИСТСЬКИЙ Сепаратний. Відокремлений, відособлений від інших: сепаратна організація, сепаратний мир, сепаратні переговори. Сепаратистський. Який стосується сепаратиста, сепаратизму: сепаратистський рух, сепаратистська група, сепаратистські плани. Літературне слововживання
  3. сепаратний — (- угоду) відокремлений, окремий, неузгоджений. Словник синонімів Караванського
  4. сепаратний — -а, -е, політ. Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація. || Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сепаратний — Окремий, відокремлений, вилучений, відлучений, відмежований, опричний, див. поодинокий, порізно, осібно Словник чужослів Павло Штепа
  6. сепаратний — СЕПАРА́ТНИЙ, а, е, політ. Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація; // Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших. Словник української мови у 20 томах
  7. сепаратний — Сепара́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сепаратний — СЕПАРА́ТНИЙ, а, е, політ. Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація; // Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших. Словник української мови в 11 томах