сикофант

сикофа́нт

(грец. συκοφάντης, від σΰκον – інжир і φαίνω – доношу)

1. В Стародавній Греції спочатку – людина, що доносила владі про заборонений вивіз інжиру чи зривання плодів священних смоковниць. Згодом – професійний донощик і шпигун.

2. Шантажист, наклепник, сутяжник.

3. Вид хижих жуків, поширений в Середній Азії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сикофант — Сикофа́нт: — професійний шпигун, донощик, наклепник [36] Словник з творів Івана Франка
  2. сикофант — сикофа́нт 1 іменник чоловічого роду, істота шпигун сикофа́нт 2 іменник чоловічого роду, істота жук Орфографічний словник української мови
  3. сикофант — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – професійний донощик і шпигун. 2》 Наклепник, сутяжник, шантажист. 3》 Хижий жук зеленого забарвлення, що водиться у Східній Європі та в Середній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сикофант — Виказник, див. донощик Словник чужослів Павло Штепа
  5. сикофант — СИКОФА́НТ, а, ч. 1. У Стародавній Греції – професійний донощик і шпигун. 2. Наклепник, сутяжник, шантажист. 3. Хижий жук зеленого забарвлення, що водиться в Східній Європі, в Середній Азії. Словник української мови у 20 томах
  6. сикофант — Сикофа́нт, -та; -фа́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сикофант — СИКОФА́НТ, а, ч. 1. У Стародавній Греції — професійний донощик і шпигун. 2. Наклепник, сутяжник, шантажист. 3. Хижий жук зеленого забарвлення, що водиться в Східній Європі, в Середній Азії. Словник української мови в 11 томах