сикофант
СИКОФА́НТ, а, ч.
1. У Стародавній Греції — професійний донощик і шпигун.
2. Наклепник, сутяжник, шантажист.
3. Хижий жук зеленого забарвлення, що водиться в Східній Європі, в Середній Азії.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сикофант — Сикофа́нт: — професійний шпигун, донощик, наклепник [36] Словник з творів Івана Франка
- сикофант — сикофа́нт 1 іменник чоловічого роду, істота шпигун сикофа́нт 2 іменник чоловічого роду, істота жук Орфографічний словник української мови
- сикофант — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – професійний донощик і шпигун. 2》 Наклепник, сутяжник, шантажист. 3》 Хижий жук зеленого забарвлення, що водиться у Східній Європі та в Середній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сикофант — Виказник, див. донощик Словник чужослів Павло Штепа
- сикофант — СИКОФА́НТ, а, ч. 1. У Стародавній Греції – професійний донощик і шпигун. 2. Наклепник, сутяжник, шантажист. 3. Хижий жук зеленого забарвлення, що водиться в Східній Європі, в Середній Азії. Словник української мови у 20 томах
- сикофант — сикофа́нт (грец. συκοφάντης, від σΰκον – інжир і φαίνω – доношу) 1. В Стародавній Греції спочатку – людина, що доносила владі про заборонений вивіз інжиру чи зривання плодів священних смоковниць. Згодом – професійний донощик і шпигун. Словник іншомовних слів Мельничука
- сикофант — Сикофа́нт, -та; -фа́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)