сильфон
сильфо́н
(від сильфи)
трубка або камера з гофрованою (хвилеподібною) поверхнею, застосовувана в різних приладах і пристроях як чутливий елемент, що розширяється або стискується від зміни тиску вміщених у ньому рідини, пари або газу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сильфон — сильфо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сильфон — -а, ч. Поперечно-гофрована тонкостінна трубка, що працює як пружина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сильфон — СИЛЬФО́Н, а, ч. Поперечно-гофрована тонкостінна трубка, що працює як пружина. Словник української мови у 20 томах