сильфон
сильфо́н
-а, ч.
Поперечно-гофрована тонкостінна трубка, що працює як пружина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сильфон — сильфо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сильфон — СИЛЬФО́Н, а, ч. Поперечно-гофрована тонкостінна трубка, що працює як пружина. Словник української мови у 20 томах
- сильфон — сильфо́н (від сильфи) трубка або камера з гофрованою (хвилеподібною) поверхнею, застосовувана в різних приладах і пристроях як чутливий елемент, що розширяється або стискується від зміни тиску вміщених у ньому рідини, пари або газу. Словник іншомовних слів Мельничука