систематика

система́тика

(від грец. συστηματικός – впорядкований)

1. Біологічна наука, основним завданням якої є опис існуючих і вимерлих організмів та побудова природної їх системи, тобто такої, яка відображала б шляхи історичного розвитку й споріднені зв’язки окремих груп організмів. Інша назва – біосистематика.

2. Класифікація й групування предметів і явищ. Інша назва – систематизація.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. систематика — система́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. систематика — -и, ж. 1》 Групування, класифікація предметів і явищ. || рідко. Бездоганний порядок у чомусь; систематизація. 2》 Галузь знань, у межах якої здійснюються позначення та опис усієї сукупності об'єктів, упорядкованої певним чином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. систематика — СИСТЕМА́ТИКА, и, ж. 1. Групування, класифікація предметів і явищ. Насамперед треба вказати на велику серію його [академіка В. М. Свєчникова] праць, присвячених теорії поліморфізму, систематиці залізних сплавів за ознакою поліморфізму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. систематика — КЛАСИФІКА́ЦІЯ, СИСТЕМАТИЗА́ЦІЯ, СИСТЕМАТИЗУВА́ННЯ, СИСТЕМА́ТИКА. Класифікація комах; Класифікація експонатів; Систематизація знань; Систематизування інформації; Систематика залізних сплавів. — Пор. класифікува́ти. Словник синонімів української мови
  5. систематика — СИСТЕМА́ТИКА, и, ж. 1. Групування, класифікація предметів і явищ. Насамперед треба вказати на велику серію його [академіка В. М. Свєчникова] праць, присвячених теорії поліморфізму, систематиці залізних сплавів за ознакою поліморфізму (Розв. науки в УРСР.. Словник української мови в 11 томах