систематика

СИСТЕМА́ТИКА, и, ж.

1. Групування, класифікація предметів і явищ.

Насамперед треба вказати на велику серію його [академіка В. М. Свєчникова] праць, присвячених теорії поліморфізму, систематиці залізних сплавів за ознакою поліморфізму (Розв. науки в УРСР.., 1957, 438);

// рідко. Бездоганний порядок у чомусь.

Який систематичний лад панує у всій хаті, яка мертвеччина!..Яка систематика, яка педантерія [який педантизм]! (Круш., Буденний хліб.., 1960, 114).

2. Розділ ботаніки або зоології, який класифікує, розподіляє на види, роди, родини і т. ін. та описує існуючі й вимерлі рослини чи тварини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. систематика — СИСТЕМА́ТИКА, и, ж. 1. Групування, класифікація предметів і явищ. Насамперед треба вказати на велику серію його [академіка В. М. Свєчникова] праць, присвячених теорії поліморфізму, систематиці залізних сплавів за ознакою поліморфізму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. систематика — система́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. систематика — КЛАСИФІКА́ЦІЯ, СИСТЕМАТИЗА́ЦІЯ, СИСТЕМАТИЗУВА́ННЯ, СИСТЕМА́ТИКА. Класифікація комах; Класифікація експонатів; Систематизація знань; Систематизування інформації; Систематика залізних сплавів. — Пор. класифікува́ти. Словник синонімів української мови
  4. систематика — система́тика (від грец. συστηματικός – впорядкований) 1. Біологічна наука, основним завданням якої є опис існуючих і вимерлих організмів та побудова природної їх системи, тобто такої... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. систематика — -и, ж. 1》 Групування, класифікація предметів і явищ. || рідко. Бездоганний порядок у чомусь; систематизація. 2》 Галузь знань, у межах якої здійснюються позначення та опис усієї сукупності об'єктів, упорядкованої певним чином. Великий тлумачний словник сучасної мови