1. Словник української мови в 11 томах

систематик

СИСТЕМА́ТИК, а, ч.

1. Те саме, що систематиза́тор;

// рідко. Людина, схильна до бездоганного порядку в усьому.

— Я систематик.. Я роблю своє діло помалу, спокійно, холодно (Фр., VII, 1951, 221).

2. Фахівець із систематики (у 2 знач.).

Організувався Науково-дослідний інститут в Козлові, з’явились.. ботаніки, морфологи, систематики, агрохіміки, грунто-знавці (Довж., І, 1958, 489);

Систематикам було дуже важко знайти місце лишайників в системі рослинного світу (Укр. бот. ж., XIII, 1, 1956, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. систематик — система́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. систематик — -а, ч. 1》 Те саме, що систематизатор. || рідко. Людина, схильна до бездоганного порядку в усьому. 2》 Фахівець із систематики (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. систематик — СИСТЕМА́ТИК, а, ч. 1. Те саме, що систематиза́тор; // рідко. Людина, схильна до бездоганного порядку в усьому. – Я систематик .. Я роблю своє діло помалу, спокійно, холодно (І. Франко). 2. Фахівець із систематики (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. систематик — Система́тик, -ка; -ма́тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)