систематичний

СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який являє собою систему; побудований, упорядкований за певним планом.

Для задоволення тематичних запитів читачів існує [у Державній публічній бібліотеці АН УРСР].. генеральний систематичний каталог (Наука.., 8, 1958, 31).

2. Який спирається на певну систему; суворо планомірний.

Лише за радянського часу збирання народної творчості набуло систематичного характеру (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 3);

Систематична освіта;

// Логічно впорядкований, стрункий, послідовний (про виклад думок).

Не можу тобі написати такого листа, як хотілось би, щоб все по порядку і до ладу описати.. Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (Коцюб., III, 1956, 323);

Не буде тут ніякого систематичного розповідку, але зате се правдиві слова людини, що бачила на свої очі все те лихо (Л. Укр., V, 1956, 69).

3. Постійний, регулярний.

Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах (Н.-Лев., IV, 1956, 230);

Зовсім інша робота писати спомини, там треба інтенсивного і більш-менш постійного напруження пам’яті, систематичного думання (Л. Укр., V, 1956, 394);

Якщо бунти були повстанням просто пригноблених людей, то систематичні страйки виражали вже собою зародки класової боротьби.. (Ленін, 6, 1969, 28);

Для соціалістичного виробництва систематичне підвищення якості продукції є життєвою потребою, яка диктується корінними інтересами народу (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 2);

— А-аа! — випростав Бронко плечі, як після сну у невигідній позиції, і тут же подумав: «Треба буде повернутись до систематичної гімнастики» (Вільде, Сестри.., 1958, 494).

4. бот., зоол. Стос. до систематики (у 2 знач.).

З початку XIX ст. виникає думка про систематичну самостійність лишайників (Укр. бот. ж., XIII, 1, 1956, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. систематичний — СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який являє собою систему; побудований, упорядкований за певним планом. Для задоволення тематичних запитів читачів існує [у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського] .. генеральний систематичний каталог (з наук. Словник української мови у 20 томах
  2. систематичний — (каталог) систематизований, упорядкований, (виклад) послідовний, стрункий, (- вправи) постійний, регулярний, (контроль) періодичний Словник синонімів Караванського
  3. систематичний — системати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. систематичний — Уладний, див. постійний, методичний Словник чужослів Павло Штепа
  5. систематичний — системати́чний (грец. συστηματικός) 1. Той, що утворює певну систему; побудований за певним планом; спирається на певну систему; строго послідовний, планомірний. 2. Постійний, регулярний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. систематичний — СИСТЕМАТИЧНИЙ – СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ – СИСТЕМНИЙ Систематичний. Побудований, упорядкований за певною системою; який спирається на певну систему; постійний. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  7. систематичний — -а, -е. 1》 Який являє собою систему; побудований, упорядкований за певним планом. Систематичні дроби мат. — дроби, записані в певній позиційній системі числення (нумерації). 2》 Який спирається на певну систему; суворо планомірний. Систематична освіта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. систематичний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про вчення, світогляд, виклад, здійснення чогось тощо — який не має в собі нічого суперечливого, побудований за певним планом), СИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, МЕТОДИ́ЧНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ВИ́ТРИМАНИЙ, КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.; ЗВ'Я́ЗНИЙ, ЛОГІ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  9. систематичний — Системати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)