ситар

Значення в інших словниках

1. ситар — сита́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. ситар — I -я, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник (див. ситник I). II сетар, -а, ч., ситара, -и, ж. Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ситар — Індійський струнний щипковий інструмент з родини лютневих, що має корпус з гарбуза, 7 основних і 13 резонансних струн. На С. грають сидячи, наспівний звук видобувають плектром (мізрабом). Застосовується як сольний та ансамблевий інструмент. Словник-довідник музичних термінів
4. ситар — СИТА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник (див. си́тник¹). Словник української мови у 20 томах
5. ситар — Народний перський музичний інструмент, щипковий хордофон; грушоподібний резонансний корпус, довга шийка з порогами, 3 струни, смикані металевим медіатором (плектроном), який закладається на вел. палець правої руки. Універсальний словник-енциклопедія
6. ситар — СИТА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник ( див. си́тник¹). Словник української мови в 11 томах