ситар

Індійський струнний щипковий інструмент з родини лютневих, що має корпус з гарбуза, 7 основних і 13 резонансних струн. На С. грають сидячи, наспівний звук видобувають плектром (мізрабом). Застосовується як сольний та ансамблевий інструмент.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситар — Народний перський музичний інструмент, щипковий хордофон; грушоподібний резонансний корпус, довга шийка з порогами, 3 струни, смикані металевим медіатором (плектроном), який закладається на вел. палець правої руки. Універсальний словник-енциклопедія
  2. ситар — СИТА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник ( див. си́тник¹). Словник української мови в 11 томах
  3. ситар — СИТА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник (див. си́тник¹). Словник української мови у 20 томах
  4. ситар — сита́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. ситар — сита́р, сета́р народний струнний інструмент типу лютні, поширений в Індії і країнах Середньої Азії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ситар — I -я, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник (див. ситник I). II сетар, -а, ч., ситара, -и, ж. Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані. Великий тлумачний словник сучасної мови