склера
скле́ра
(від грец. σκληρός – твердий)
білкова оболонка ока. Є основною частиною щільної стінки очного яблука, яка забезпечує сталість розмірів і форми ока.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склера — скле́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- склера — -и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (Шк. Словник української мови в 11 томах