склера

скле́ра

(від грец. σκληρός – твердий)

білкова оболонка ока. Є основною частиною щільної стінки очного яблука, яка забезпечує сталість розмірів і форми ока.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склера — скле́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. склера — -и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (Шк. Словник української мови в 11 томах