склера
СКЛЕ́РА, и, ж., анат.
Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку.
Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (з навч. літ.);
У деяких випадках після приземлення у собак були виявлені незначні крововиливи (на носі, .. в склері очей), але вони не призвели до серйозних наслідків (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склера — скле́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- склера — -и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склера — скле́ра (від грец. σκληρός – твердий) білкова оболонка ока. Є основною частиною щільної стінки очного яблука, яка забезпечує сталість розмірів і форми ока. Словник іншомовних слів Мельничука
- склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (Шк. Словник української мови в 11 томах