склера

СКЛЕ́РА, и, ж., анат.

Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку.

Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (з навч. літ.);

У деяких випадках після приземлення у собак були виявлені незначні крововиливи (на носі, .. в склері очей), але вони не призвели до серйозних наслідків (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склера — скле́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. склера — -и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склера — СКЛЕ́РА, и, ж., анат. Зовнішня білкова оболонка ока, яка спереду переходить у рогівку. Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих, а рогівка товстіша (Шк. Словник української мови в 11 томах
  4. склера — скле́ра (від грец. σκληρός – твердий) білкова оболонка ока. Є основною частиною щільної стінки очного яблука, яка забезпечує сталість розмірів і форми ока. Словник іншомовних слів Мельничука