стоматит

стомати́т

[від грец. στόμα (στόματος) – рот]

запалення слизової оболонки порожнини рота у людини й тварин. Виникає при загальних інфекційних захворюваннях (грип, ангіна), порушеннях живлення, отруєннях тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоматит — стомати́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стоматит — (мед.) ротозапал Словник чужослів Павло Штепа
  3. стоматит — СТОМАТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Підсолодженим соком чорної редьки полощуть горло при ангінах і ротову порожнину – при стоматитах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. стоматит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Кандидозний стоматит — те саме, що пліснявка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стоматит — СТОМАТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Підсолодженим соком чорної редьки полощуть горло при ангінах і ротову порожнину — при стоматитах (Наука.., 4, 1974, 59). Словник української мови в 11 томах