стоматит
стомати́т
[від грец. στόμα (στόματος) – рот]
запалення слизової оболонки порожнини рота у людини й тварин. Виникає при загальних інфекційних захворюваннях (грип, ангіна), порушеннях живлення, отруєннях тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоматит — стомати́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стоматит — (мед.) ротозапал Словник чужослів Павло Штепа
- стоматит — СТОМАТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Підсолодженим соком чорної редьки полощуть горло при ангінах і ротову порожнину – при стоматитах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- стоматит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Кандидозний стоматит — те саме, що пліснявка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоматит — СТОМАТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ротової порожнини. Підсолодженим соком чорної редьки полощуть горло при ангінах і ротову порожнину — при стоматитах (Наука.., 4, 1974, 59). Словник української мови в 11 томах