1. Словник іншомовних слів Мельничука

стопор

сто́пор

(англ. stopper, від stop – зупиняти, затикати)

1. Пристрій або деталь (шайба, шплінт тощо), що зупиняє чи утримує в певному положенні механізм або його частину, вагонетки тощо.

2. Механізм, яким закривають отвір у сталерозливному ковші.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стопор — сто́пор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стопор — Зупинячка Словник чужослів Павло Штепа
  3. стопор — СТО́ПОР, а, ч. 1. Пристрій для зупинення або закріплення в певному положенні рухомих частин механізму машини. На валу [жатки] шпонками і стопорами закріплено три 9-зубцеві зірочки (з навч. літ.); Рульовий стопор; // перен., розм. Словник української мови у 20 томах
  4. стопор — -а, ч. 1》 Пристрій для зупинення або закріплення в певному положенні рухомих частин механізму машини. Рульовий стопор. || перен., розм. Перепона, перешкода у розвитку, перебігу якої-небудь справи, якогось заходу, явища. 2》 Механізм для закривання розливного отвору в сталерозливних ковшах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стопор — СТО́ПОР, а, ч. 1. Пристрій для зупинення або закріплення в певному положенні рухомих частин механізму машини. На валу [жатки] шпонками і стопорами закріплено три 9-зубцеві зірочки (Зерн. комбайни, 1957, 103); Рульовий стопор; // перен., розм. Словник української мови в 11 томах