ступор
сту́пор
(від лат. stupor – заціпеніння)
стан нечутливості, отупіння, нерухомості. Спостерігається при деяких психічних захворюваннях (напр., шизофренії).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ступор — сту́пор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ступор — (мед.) заціп Словник чужослів Павло Штепа
- ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- ступор — -у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає у випадках психічних захворювань, отруєнь, травматичних ушкоджень мозку тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін. Словник української мови в 11 томах