ступор

сту́пор

(від лат. stupor – заціпеніння)

стан нечутливості, отупіння, нерухомості. Спостерігається при деяких психічних захворюваннях (напр., шизофренії).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступор — сту́пор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ступор — (мед.) заціп Словник чужослів Павло Штепа
  3. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. ступор — -у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає у випадках психічних захворювань, отруєнь, травматичних ушкоджень мозку тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін. Словник української мови в 11 томах