1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ступор

сту́пор

-у, ч., мед.

Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає у випадках психічних захворювань, отруєнь, травматичних ушкоджень мозку тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступор — сту́пор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ступор — (мед.) заціп Словник чужослів Павло Штепа
  3. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. ступор — сту́пор (від лат. stupor – заціпеніння) стан нечутливості, отупіння, нерухомості. Спостерігається при деяких психічних захворюваннях (напр., шизофренії). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін. Словник української мови в 11 томах