1. Словник іншомовних слів Мельничука

суперпозиція

суперпози́ція

(від супер... і позиція)

1. Підстановка функцій у функцію або змінних величин у функцію.

2. Накладення двох фізичних величин, тобто їхня об’єднана дія, якщо вони взаємно не впливають одна на одну.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суперпозиція — суперпози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. суперпозиція — СУПЕРПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Підстановка функцій у функцію або змінних величин у функцію. Суперпозиція алгебраїчних функцій. 2. фіз. Накладання двох фізичних величин, їх об'єднана дія, якщо вони не впливають одна на одну. Словник української мови у 20 томах
  3. суперпозиція — -ї, ж. 1》 Підстановка функцій у функцію або змінних величин у функцію. 2》 Накладення двох фізичних величин, тобто їхня об'єднана дія, якщо вони взаємно не впливають одна на одну. Великий тлумачний словник сучасної мови