схоластичний
схоласти́чний
(грец. σχολαστικός)
1. Властивий схоластиці.
2. Сухий, відірваний від життя.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схоластичний — схоласти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- схоластичний — СХОЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до схоластики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. У 1907 р. Павло Тичина вступив до Чернігівської семінарії, де панувала церковна схоластична наука, атмосфера шпигунства і доносів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- схоластичний — -а, -е. 1》 Стос. до схоластики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. 2》 Який є схоластикою (у 2 знач.); відірваний від життя й практики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схоластичний — Схоласти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- схоластичний — СХОЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до схоластики (у 1 знач.), пов’язаний з нею. У 1907 р. Павло Тичина вступив до Чернігівської семінарії, де панувала церковна схоластична наука, атмосфера шпигунства і доносів (Укр. літ. Словник української мови в 11 томах