сюзеренітет

сюзереніте́т

(франц. suzerainete)

за феодалізму – верховне право сюзерена щодо васала або верховне право однієї держави щодо іншої, залежної від неї.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюзеренітет — сюзереніте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сюзеренітет — СЮЗЕРЕНІТЕ́Т, у, ч. 1. За часів феодалізму в Західній Європі – верховне право, влада сюзерена. Політичні відносини .. місцевих князів з київським князем по суті являли собою відносини васалітету – сюзеренітету... Словник української мови у 20 томах
  3. сюзеренітет — -у, ч. 1》 За часів феодалізму в Західній Європі – верховне право, влада сюзерена. 2》 У міжнародному праві – сукупність прав держави-сюзерена. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сюзеренітет — СЮЗЕРЕНІТЕ́Т, у, ч. 1. За часів феодалізму в Західній Європі — верховне право, влада сюзерена. Політичні відносини.. місцевих князів з київським князем по суті являли собою відносини васалітету — сюзеренітету... Словник української мови в 11 томах