сюзеренітет
СЮЗЕРЕНІТЕ́Т, у, ч.
1. За часів феодалізму в Західній Європі — верховне право, влада сюзерена.
Політичні відносини.. місцевих князів з київським князем по суті являли собою відносини васалітету — сюзеренітету, що характерно для ранньофеодальної епохи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 482).
2. У міжнародному праві — сукупність прав держави-сюзерена .
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сюзеренітет — сюзереніте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сюзеренітет — СЮЗЕРЕНІТЕ́Т, у, ч. 1. За часів феодалізму в Західній Європі – верховне право, влада сюзерена. Політичні відносини .. місцевих князів з київським князем по суті являли собою відносини васалітету – сюзеренітету... Словник української мови у 20 томах
- сюзеренітет — -у, ч. 1》 За часів феодалізму в Західній Європі – верховне право, влада сюзерена. 2》 У міжнародному праві – сукупність прав держави-сюзерена. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сюзеренітет — сюзереніте́т (франц. suzerainete) за феодалізму – верховне право сюзерена щодо васала або верховне право однієї держави щодо іншої, залежної від неї. Словник іншомовних слів Мельничука