тальк

(нім. Talk, з італ., ісп. talco, від араб. талк)

мінерал класу силікатів, блідо-зеленого, білого кольорів. Використовують в електротехніці, як наповнювач – у парфюмерії, гумовій і паперовій промисловості.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тальк — тальк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тальк — Лояк Словник чужослів Павло Штепа
  3. тальк — ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (з навч. літ.); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Словник української мови у 20 томах
  4. тальк — -у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. || Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тальк — Мінерал, силікат магнію; утворює лускуваті блідо-зелені, дуже м'які асоціації, масні на дотик; використовують в паперовій і ґумовій промисловості, для виготовлення вогнетривких фарб, лікувальніх засобів (присипки), у косметиці (пудри, кольорові олівці). Універсальний словник-енциклопедія
  6. тальк — Тальк, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тальк — ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м’який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (Заг. хімія, 1955, 447); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Словник української мови в 11 томах