тальк
(нім. Talk, з італ., ісп. talco, від араб. талк)
мінерал класу силікатів, блідо-зеленого, білого кольорів. Використовують в електротехніці, як наповнювач – у парфюмерії, гумовій і паперовій промисловості.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тальк — тальк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тальк — Лояк Словник чужослів Павло Штепа
- тальк — ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (з навч. літ.); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Словник української мови у 20 томах
- тальк — -у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. || Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тальк — Мінерал, силікат магнію; утворює лускуваті блідо-зелені, дуже м'які асоціації, масні на дотик; використовують в паперовій і ґумовій промисловості, для виготовлення вогнетривких фарб, лікувальніх засобів (присипки), у косметиці (пудри, кольорові олівці). Універсальний словник-енциклопедія
- тальк — Тальк, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тальк — ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м’який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (Заг. хімія, 1955, 447); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Словник української мови в 11 томах