1. Словник української мови у 20 томах

тальк

ТАЛЬК, у, ч.

Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору.

До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (з навч. літ.);

// Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині.

Роббі стис кулаки, шкіра у нього на вилицях напнулась і стала сіро-графітного кольору, як автомобільна резина, пересипана тальком (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тальк — тальк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тальк — Лояк Словник чужослів Павло Штепа
  3. тальк — -у, ч. Шаруватий м'який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. || Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тальк — (нім. Talk, з італ., ісп. talco, від араб. талк) мінерал класу силікатів, блідо-зеленого, білого кольорів. Використовують в електротехніці, як наповнювач – у парфюмерії, гумовій і паперовій промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тальк — Мінерал, силікат магнію; утворює лускуваті блідо-зелені, дуже м'які асоціації, масні на дотик; використовують в паперовій і ґумовій промисловості, для виготовлення вогнетривких фарб, лікувальніх засобів (присипки), у косметиці (пудри, кольорові олівці). Універсальний словник-енциклопедія
  6. тальк — Тальк, -ку, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тальк — ТАЛЬК, у, ч. Шаруватий м’який мінерал білого або блідо-зеленого кольору. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест, тальк (Заг. хімія, 1955, 447); // Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині. Словник української мови в 11 томах