тенденційний
тенденці́йний
1. Той, що проводить певну тенденцію.
2. Той, що містить упереджену ідею.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тенденційний — тенденці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- тенденційний — Ідейно спрямований; (підхід) упереджений, необ'єктивний, з тенденцією, з певним ухилом. Словник синонімів Караванського
- тенденційний — Однобічний, нахильний, схильний Словник чужослів Павло Штепа
- тенденційний — ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей, тенденцій. Наша поезія пристрасно тенденційна, їй притаманна висота політичного і громадянського мислення (з наук.-попул. літ.); // Який створює ідейно спрямовані твори. Словник української мови у 20 томах
- тенденційний — -а, -е. 1》 Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. || Який створює ідейно спрямовані твори. 2》 Упереджений, необ'єктивний. Тенденційний підхід. || Який має яскраво визначене спрямування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тенденційний — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним), ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕБЕЗСТОРО́ННІЙ. Словник синонімів української мови
- тенденційний — Тенденці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тенденційний — ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. Радянська література тенденційна й цілеспрямована (Деякі пит. поет. майстерн. Словник української мови в 11 томах