тенденційний

тенденці́йний

-а, -е.

1》 Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований.

|| Який створює ідейно спрямовані твори.

2》 Упереджений, необ'єктивний. Тенденційний підхід.

|| Який має яскраво визначене спрямування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенденційний — тенденці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тенденційний — Ідейно спрямований; (підхід) упереджений, необ'єктивний, з тенденцією, з певним ухилом. Словник синонімів Караванського
  3. тенденційний — Однобічний, нахильний, схильний Словник чужослів Павло Штепа
  4. тенденційний — тенденці́йний 1. Той, що проводить певну тенденцію. 2. Той, що містить упереджену ідею. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тенденційний — ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей, тенденцій. Наша поезія пристрасно тенденційна, їй притаманна висота політичного і громадянського мислення (з наук.-попул. літ.); // Який створює ідейно спрямовані твори. Словник української мови у 20 томах
  6. тенденційний — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним), ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕБЕЗСТОРО́ННІЙ. Словник синонімів української мови
  7. тенденційний — Тенденці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тенденційний — ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. Радянська література тенденційна й цілеспрямована (Деякі пит. поет. майстерн. Словник української мови в 11 томах