тербій

те́рбій

хімічний елемент, символ Tb, ат. н. 65: блискучий метал, належить до лантаноїдів. Застосовують у різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Від назви селища Ітербю у Швеції, де його вперше знайдено.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тербій — те́рбій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. тербій — ТЕ́РБІЙ, ю, ч., хім. Хімічний елемент; блискучий метал, який використовується для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Тербій, як і магній, стронцій, ітрій та ін. походить від назви населеного пункту (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тербій — -ю, ч. Tb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий рідкісноземельний метал – компонент магнітних стопів. Його сполуки – активатори люмінофорів зеленого свічення у кольоровому телебаченні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тербій — Tb, хіміч. елемент з атомним числом 65; сріблясто-білий, хіміч. активний метал; компонент магнітних, опто- і мікроелектронних матеріалів; відкритий 1843 Мозандером. Універсальний словник-енциклопедія