термічний
термі́чний
(від грец. θέρμη – тепло)
тепловий, той, що належить до тепла, температури;
¤ т. аналіз – один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого визначають температуру плавлення й кристалізації;
¤ т. еквівалент роботи – кількість тепла в теплових одиницях, еквівалентна роботі в джоулях (0,24 кал/дж), кілограмометрах (1/427 ккал/кГм);
¤ т-і сталі хімічних елементів – температура плавлення – кипіння, теплоємність, теплопровідність.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- термічний — термі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- термічний — Тепловий Словник чужослів Павло Штепа
- термічний — ТЕРМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. З допомогою термічної переробки кам'яного вугілля одержують кокс і кам'яновугільну смолу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- термічний — -а, -е, спец. Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. || Признач. для теплової обробки металів. Термічна дисоціація — дисоціація, зумовлена нагріванням речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- термічний — ТЕПЛОВИ́Й (пов'язаний з теплом), ТЕРМА́ЛЬНИЙ спец., ТЕРМІ́ЧНИЙ спец.; ЕКЗОТЕРМІ́ЧНИЙ хім. (який відбувається з виділенням тепла). Словник синонімів української мови
- термічний — Термі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- термічний — ТЕРМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов’язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. З допомогою термічної переробки кам’яного вугілля одержують кокс і кам’яновугільну смолу (Наука.. Словник української мови в 11 томах