термічний
термі́чний
-а, -е, спец.
Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий.
|| Признач. для теплової обробки металів.
Термічна дисоціація — дисоціація, зумовлена нагріванням речовини.
Термічна піч — промислова піч для термічної або хіміко-термічної обробки металевих виробів.
Термічна стійкість — здатність матеріалів витримувати різкі коливання температури, зберігаючи незмінними свою структуру та властивості.
Термічний аналіз — один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого встановлюють температуру фазових перетворень, напр. плавлення і кристалізації.
Термічний екватор — паралель з найвищою пересічною температурою повітря (місячною або річною).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- термічний — термі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- термічний — Тепловий Словник чужослів Павло Штепа
- термічний — термі́чний (від грец. θέρμη – тепло) тепловий, той, що належить до тепла, температури; ¤ т. аналіз – один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого визначають температуру плавлення й кристалізації; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
- термічний — ТЕРМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. З допомогою термічної переробки кам'яного вугілля одержують кокс і кам'яновугільну смолу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- термічний — ТЕПЛОВИ́Й (пов'язаний з теплом), ТЕРМА́ЛЬНИЙ спец., ТЕРМІ́ЧНИЙ спец.; ЕКЗОТЕРМІ́ЧНИЙ хім. (який відбувається з виділенням тепла). Словник синонімів української мови
- термічний — Термі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- термічний — ТЕРМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Пов’язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. З допомогою термічної переробки кам’яного вугілля одержують кокс і кам’яновугільну смолу (Наука.. Словник української мови в 11 томах