тигель

ти́гель

(нім. Tiegel, від грец. τήγανον – сковорода, каструля)

1. Посудина для плавлення або нагрівання різних матеріалів.

2. Масивна металева плита друкарських машин для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тигель — ти́гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тигель — Топка, топочка, див. топка Словник чужослів Павло Штепа
  3. тигель — ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец. 1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались .. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (О. Словник української мови у 20 томах
  4. тигель — -гля, ч., спец. 1》 Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Фільтрувальний тигель — неполиваний фарфоровий тигель... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тигель — ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец. 1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались.. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах