тигель
ти́гель
(нім. Tiegel, від грец. τήγανον – сковорода, каструля)
1. Посудина для плавлення або нагрівання різних матеріалів.
2. Масивна металева плита друкарських машин для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тигель — ти́гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тигель — Топка, топочка, див. топка Словник чужослів Павло Штепа
- тигель — ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец. 1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались .. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (О. Словник української мови у 20 томах
- тигель — -гля, ч., спец. 1》 Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Фільтрувальний тигель — неполиваний фарфоровий тигель... Великий тлумачний словник сучасної мови
- тигель — ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец. 1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались.. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах