1. Словник української мови у 20 томах

тигель

ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец.

1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів).

Біля тиглів порались .. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (О. Ільченко);

З великих кристалів алмазу виготовлятимуть тиглі і чашки для плавлення циркону і кварцу (з наук.-попул. літ.).

2. Масивна металева плита друкарської машини для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тигель — ти́гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тигель — Топка, топочка, див. топка Словник чужослів Павло Штепа
  3. тигель — ти́гель (нім. Tiegel, від грец. τήγανον – сковорода, каструля) 1. Посудина для плавлення або нагрівання різних матеріалів. 2. Масивна металева плита друкарських машин для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тигель — -гля, ч., спец. 1》 Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Фільтрувальний тигель — неполиваний фарфоровий тигель... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тигель — ТИ́ГЕЛЬ, гля, ч., спец. 1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались.. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах