1. Словник іншомовних слів Мельничука

тильда

ти́льда

(ісп. tilde, від лат. titulus – напис)

1. Діакритичний знак, який показує м’якість приголосного або носовий характер голосного в мовах з латинським алфавітом.

2. Друкарський знак (~); використовують у словниках для позначення слова або його частини при їх повторенні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тильда — ти́льда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тильда — (друк.) гадючка Словник чужослів Павло Штепа
  3. тильда — ТИ́ЛЬДА, и, ж. Друкарський знак, що має форму вигнутої риски (~). Словник української мови у 20 томах
  4. тильда — -и, ж. 1》 Друкарський знак, що має форму вигнутої риски. 2》 Діакритичний знак, який показує м'якість приголосного або носовий характер голосного в мовах із латинським шрифтом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тильда — ТИ́ЛЬДА, и, ж. Друкарський знак, що має форму вигнутої риски (~). Словник української мови в 11 томах