1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тильда

ти́льда

-и, ж.

1》 Друкарський знак, що має форму вигнутої риски.

2》 Діакритичний знак, який показує м'якість приголосного або носовий характер голосного в мовах із латинським шрифтом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тильда — ти́льда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тильда — (друк.) гадючка Словник чужослів Павло Штепа
  3. тильда — ти́льда (ісп. tilde, від лат. titulus – напис) 1. Діакритичний знак, який показує м’якість приголосного або носовий характер голосного в мовах з латинським алфавітом. 2. Друкарський знак (~); використовують у словниках для позначення слова або його частини при їх повторенні. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тильда — ТИ́ЛЬДА, и, ж. Друкарський знак, що має форму вигнутої риски (~). Словник української мови у 20 томах
  5. тильда — ТИ́ЛЬДА, и, ж. Друкарський знак, що має форму вигнутої риски (~). Словник української мови в 11 томах