титани
тита́ни
(грец. Τιτάνες)
1. У давньогрецькій міфології людиноподібні велетні, діти Урана і Геї, що вступили в боротьбу із Зевсом за володіння небом, але зазнали поразки й були скинуті в Тартар.
2. Переносно – велетні, люди, найвидатніші в певній галузі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- титани — ТИТА́НИ, ів, мн. 1. У давньогрецькій міфології діти Урана і Геї, що вступили в боротьбу із Зевсом за володіння небом і були скинуті за це в Тартар. 2. перен. Видатні люди, діячі виняткового таланту, розуму, тощо. Титани науки. Словник української мови у 20 томах