тифон

тифо́н

(грец. Τύφων)

1. У давньогрецькій міфології – страховище з стома зміїними головами, яке виступило на боротьбу проти Зевса за панування над світом, але зазнало поразки. Т. – уособлення вулканічних явищ.

2. Прилад на маяках, що подає звукові сигнали під час туману.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тифон — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – страховище зі стома зміїними головами, яке виступило на боротьбу проти Зевса за панування над світом, але зазнало поразки. 2》 Прилад на маяках, що подає звукові сигнали під час туману. Великий тлумачний словник сучасної мови