тифон

тифо́н

-а, ч.

1》 У давньогрецькій міфології – страховище зі стома зміїними головами, яке виступило на боротьбу проти Зевса за панування над світом, але зазнало поразки.

2》 Прилад на маяках, що подає звукові сигнали під час туману.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тифон — тифо́н (грец. Τύφων) 1. У давньогрецькій міфології – страховище з стома зміїними головами, яке виступило на боротьбу проти Зевса за панування над світом, але зазнало поразки. Т. – уособлення вулканічних явищ. 2. Прилад на маяках, що подає звукові сигнали під час туману. Словник іншомовних слів Мельничука